Починайте «забувати» про те, що ваша дитина маленька. Давайте їй посильну роботу вдома, визначайте коло її обов’язків. Зробіть це м’яко: «Який ти в нас уже великий, ми навіть можемо довірити тобі…?»
Визначте загальні інтереси. Це можуть бути як пізнавальні інтереси (улюблені мультфільми, казки, ігри) так і життєві (обговорення сімейних проблем).
Залучайте дитину до економічних проблем родини. Поступово привчайте порівнювати ціни, орієнтуватися в сімейному бюджеті (наприклад, дайте гроші на хліб та на морозиво, коментуючи суму на той і на інший продукт)
Не повчайте, а тим більше – не ображайте дитину в присутності сторонніх. Поважайте почуття і думки дитини. На скарги з боку навколишніх, навіть учителів або вихователів, відповідайте: «Спасибі, ми обов’язково поговоримо на цю тему…»
Навчіть дитину ділитися своїми проблемами. Обговорюйте з нею конфліктні ситуації, що виникли, з однолітками та дорослими. Щиро цікавтеся її думкою, тільки так ви зможете сформувати в неї правильну життєву позицію.
Постійно говоріть з дитиною. Розвиток мовлення – запорука гарного навчання. (Були у цирку – нехай розповість, що більше всього сподобалося. Слухайте уважно, ставте запитання, щоб дитина відчувала, що вам це цікаво)
Відповідайте на кожне запитання дитини. Тільки в цьому випадку її пізнавальний інтерес не вгасне.
Постарайтеся хоча б іноді дивитися на світ очима вашої дитини. Бо бачити світ очима іншого – основа для взаємопорозуміння.
Частіше хваліть вашу дитину. На скарги про те, що щось не виходить відповідайте: «Вийде обов’язково, тільки потрібно спробувати ще раз» Формуйте високий рівень домагань. І самі вірте в те, що ваша дитина може все, потрібно тільки допомогти. Хваліть словом, усмішкою, ласкою, ніжністю.
Не будуйте ваші взаємини з дитиною на заборонах. Погодьтеся, що вони не завжди розумні. Завжди пояснюйте причини ваших вимог, якщо можливо, запропонуйте альтернативу.